Частина 22. Робота ГПРЗ під час восьмого п’ятиріччя (1966-1970 рр.)
Цей період – це перехід на новий вид діяльності – ремонт тепловозів. Труднощі полягали в тому, що переобладнання цехів необхідно було здійснити без зупинки виробництва. І цього вдалось досягти. Одночасно ремонтувались і паровози, і тепловози.
За підсумками 8-ої п’ятирічки було випущено товарної продукції на 13,5 мільйона карбованців, або 102% до плану. Продуктивність праці підвищилась на 17%, а середньомісячна зарплата – на 29,5% і становила в 1966 р. – 87, у карбованців, у 1967- 89,1 карбованців, у 1968 р. – 97 карбованців, у 1969 р. – 107,5 карбованців і в 1970 р. -112,9 карбованців.
За успішне виконання завдань 8-ої п’ятирічки удостоєно урядових нагород: начальник заводу К.І. Михайлов – ордена Трудового Червоного Прапора, мідник Я.І. Шепета і слюсар Л.Г. Мороз – ордена «Знак Пошани», котельник В.К. Тичко – медаль «За трудову відзнаку».
На обласну Дошку Пошани були занесені бригадир слюсарів М.П. Стриженюк, токар Ф.І. Кашперський, коваль В.Т. Беззубенко, бригадир котельників Є.В. Гоменюк.
Обсяги лагодження паротягів:
1965 рік – 392 паровози
1966 рік – 344 паровози
1967 рік – 306 паровози
1968 рік – 240 паровози
1969 рік – 174 паровози
1970 рік – 126 паровозів
Збільшувався ремонт локомотивів ТУ-4:
1967 рік – 5 тепловозів
1968 рік – 49 тепловозів
1969 рік – 80 тепловозів
1970 рік – 111 тепловозів… (далі буде)