Частина 28. Подальший розвиток заводу та нарощування темпів виробництва
Місто над Південним Бугом помітно розвивалось. Зводились нові житлові, виробничі і адміністративні будівлі, поліпшувався благоустрій, вулиці і площі покривались асфальтом, зелені насадження прикрашали Гайворон.
В 1975 р. для працівників заводу було збудовано трьохповерховий житловий будинок на 36 квартир, а також побутовий корпус, де розмістили гардероб і душові. Там же облаштували і медпункт.
Продовжувалась реконструкція вузькоколійки з Вінниці до Гайворона. Залізничну колію шириною 750 мм замінювали на 1524 мм.
Колектив ГТРЗ з року в рік нарощував випуск продукції. Плани 9-ої п’ятирічки теж виконав достроково. Звання ударників високопродуктивної праці було присвоєно 30 бригадам і 172 робітникам.
На заводі ширилось трудове суперництво за присвоєння звання «Майстер -золоті руки». Його удостоїлись токарі М.В. Баранов, М.О. Долгов, П.С. Лялюк, В.Г. Гребеніков, Є.І. Свіонтковський, М.К. Григорук, також нагорода дісталась слюсарям – М.Ф. Ковальчуку, І.Ю. Ковбасюку, фрезерувальникам Л.П. Горбатюку, шліфувальнику І.С. Шмаюку, міднику Я.І. Шепеті, електрозварювальнику В.І. Ковпаку, котельнику В.К. Тичку, розмітчику М.П. Тімановському.
Серед кращих виробничих колективів були визнані:
ремонтно-механічна дільниця (майстер М.Н. Розенштейн);
інструментальна дільниця (майстер М.Л. Лозінський);
киснева дільниця (майстер І.І. Яневич);
колісна дільниця (майстер Г.Я. Пустамельник);
бригада слюсарів ремонту гарнітури тепловозів (бригадир Ф.І. Добровольський);
бригада слюсарів по ремонту екіпажної групи тепловозів ТУ-2 (бригадир М.І. Гладик);
бригада слюсарів по ремонту допоміжного обладнання тепловозів ТУ-2 (бригадир Г.Д. Авер’янов)
бригада слюсарів по ремонту паливної апаратури дизельних двигунів (бригадир І.А. Бершадський);
бригада малярів (бригадир А.І. Атаманенко);
бригада столярів (бригадир І.С. Каленик).