27 Серпня 2018 - 9:37, Iсторiя

Частина 9. Розвиток заводу у повоєнне десятиріччя                        .

Після закінчення Другої світової війни рішенням Гайворонської міськради на честь тепловозоремонтного заводу було названо одну з площ міста. До сьогоднішнього дня вона носить назву Площа Заводська. Вона знаходиться на розі вулиць Василя Стуса і Степана Руданського, навпроти центральної прохідної тепловозоремонтного заводу. ЇЇ візитівкою є пам’ятник «Паровоз МТ – 202».

З 1946 і до 1956 рік на заводі відбувались суттєві зміни. Значно збільшились обсяги ремонту паровозів і виготовлення запчастин. Більшість цехів зазнали реконструкції і були розширені. Вони поповнились новим високопродуктивним обладнанням.

За свідченням ветеранів, у 1946 році було завершено відновлення цехів і будівель, а також оновлено опалювальну мережу. Зокрема, встановили верстати циліндро-розточувальні, токарний, радіально-свердлувальний, 4 токарно-гвинторізних верстати, а також паровий молот (0,25 тонн), прес системи Митюхляєва, пилку по металу, компресор та інше обладнання. Це забезпечило подальший технічний розвиток підприємства.

У 1947 році встановили козловий 20-тонний кран. З його допомогою навантажували на платформи полагоджені паровози і розвантажували ті, що надходили в ремонт. Цього ж року на візку «Діна» встановили електропривід, і паровози почав подавати в цех лише один робітник за 15 хвилин, а до цього цю роботу виконували 6 чоловік протягом 2 годин.

Того ж року було механізовано і шахтний підйомник ливарного цеху. Так, встановили тельфер замість ручної лебідки. Завдяки цьому прискорився підйом вантажів, робітники звільнились від важкої трудомісткої праці.

Великим дефіцитом були напилки. Щоб вирішити цю роботу, на заводі виготовили спеціальний верстат, який і забезпечив випуск таких потрібних для ремонту напилків.

В 1947 р. було встановлено електрогорно, яким нагрівали заклепки в паровозоскладальному цеху. Це поліпшило умови праці і зменшило важкий процес нагрівання металу вугіллям.

Крім цього встановили шліфувальний, центрувальний, два токарних, горизонтально-фрезерний верстат і прес. За рахунок модернізації прилеглих приміщень розширили мідно-ливарний цех.

Для потреб трудівників на заводі відкрили продовольчий магазин. Крім того, одне з адмінприміщень переобладнали під гуртожиток.

За повоєнне десятиліття було впроваджено велику кількість організаційно-технічних заходів, які сприяли поліпшенню умов праці, підвищенню продуктивності, подальшій механізації трудомістких процесів. Значно підвищився професійний рівень робітників, інженерно-технічних працівників і службовців заводу. На підприємство надійшла велика кількість нової техніки і обладнання.

За 10 років ремонт паровозів збільшився втричі, виготовлення поковок – у 2,7 рази, чавунного литва – більше, ніж удвічі; на стільки ж зросло і валове виробництво продукції… (далі буде)

 

19
Лис

Розширення міжнародного партнерства

Представники ПАТ «ГТРЗ» відвідали головний міжнародний форум металургів 

2
Лис

Фінальна частина святкування ювілею заводу

Найочікуваніші урочистості з нагоди 120-ти річчя ПАТ «ГТРЗ» 

1
Лис

День Народження ПАТ «ГТРЗ» продовжується!

Cеред юних футболістів визначився володар «Кубка 120-ти річчя ГТРЗ» 

%d блогерам подобається це: